Сумував: сьогодні на чужині він у домі не перебуває,
Хоча і всією своєю душею вигнанець цього бажає.
Він хотів приховати кохання! Його зрадили заплакані очі,
І відвернувся від нього лікар, й чужинець ридав серед ночі.
О прекрасний дім, куди не ввійти, хоч це дім моєї любові,
Те, що я розлучений зараз з тобою, – гріх мій перед тобою.
У бажанні я залишив тебе. Та тремчу – охоплений страхом.
І, любимий доме, надо мною тепер нависаєш втіленим стражем.
Мир дому, куди я не підійду, навіть не помилуюсь стіною,
Хоча оселилася там людина, безнадійно кохана мною.
(перекладачка: Танда Луговська)
Оригінал: