Самый сильный перед временем слаб, в безопасности быть не может: Время схватит его изогнутым клювом и птенцам своим в клюв положит. Оленёнок невинный трепещет пред ним, олениха прочь убегает, Средь камней замирает и старый лис – опасаясь, остерегаясь. Если умерли люди, разрушен дом, и стою я перед стеною – Так была судьба назначена мне, это выбрано было не мною. Я…
Танда
Абу аль-Аля аль-Мааррі: У безпеці бути не може ніхто… (الدَهرُ لا تَأمَنُهُ لَقُوَةٌ)
У безпеці бути не може ніхто, й найсильніший – слабкий перед часом: Час годує із дзьоба своїх пташенят напівперевареним м’ясом. Оленя невинне тремтить перед ним, олениха тікає лісом, І серед каміння – мовчки, лякливо – старі завмирають лиси. Якщо люди померли, зруйновано дім й воронячі навколо зграї, Так призначена доля була мені, і оце не я обираю. Я був створений…
Абу аль-Атахия: Время когда-нибудь всех разлучит… (الدَهرُ يوعِدُ فُرقَةً وَزَوالا)
Переводчица: Танда Луговская أبو العتاهية Время когда-нибудь всех разлучит, всех отправит в могилу, Мы с ним обручены навек, но можем стать учениками. الدَهرُ يوعِدُ فُرقَةً وَزَوالا وَخُطوبُهُ لَكَ تَضرِبُ الأَمثالا О, изобилие жизненных благ, которым гордятся люди, – Вот проходит всего лишь миг – исчезают, их нет в помине. يا رُبَّ عَيشٍ كانَ يُغبَطُ أَهلُهُ بِنَعيمِهِ قَد قيلَ كانَ…
Абу аль-Атахия: Присущи времени циклы… (الدَهرُ ذو دُوَلٍ وَالمَوتُ ذو عِلَلٍ)
Присущи времени циклы, и смерти причины присущи, А людям присущи надежды, и схожи в том все их судьбы. Лишь горше им от того, что уроков не извлекают. Дует ветер судьбы сквозь них, река судьбы протекает. Вот человек возрадовался, через минуту – заплакал: Такова уж его природа, дарованная Аллахом. Кто поражён несчастьем – брошен, его не услышат Те, у кого богатство,…
Абу аль-Атахія: Час розлучить колись усіх… (الدَهرُ يوعِدُ فُرقَةً وَزَوالا)
Перекладачка: Танда Луговська أبو العتاهية Час розлучить колись усіх, відправить усіх у могилу, Довіку із ним заручені ми, та можемо учнями стати. الدَهرُ يوعِدُ فُرقَةً وَزَوالا وَخُطوبُهُ لَكَ تَضرِبُ الأَمثالا О, достаток життєвих благ, яким пишаються люди: Проходить но мить – і зникли, їх вже немає і близько. يا رُبَّ عَيشٍ كانَ يُغبَطُ أَهلُهُ بِنَعيمِهِ قَد قيلَ كانَ فَزالا…
Абу аль-Атахія: Часу властиві цикли, смерті властиві причини… (الدَهرُ ذو دُوَلٍ وَالمَوتُ ذو عِلَلٍ)
Часу властиві цикли, смерті властиві причини, Смертним властиві надії, і звичайно це для людини. Лише гірше від того, що ніхто науки не здобуває. Дме вітер долі крізь нас усіх, і долі ріка протікає. І ось людина радіє, і за хвилину – заплаче: Така ж бо її природа, і все це дано від Аллаха. Бідняка вразило нещастя – але ніколи його…
Абу аль-Бака ар-Рунди: Элегия об Аль-Андалус (رثاء الأندلس)
Для любой из вещей сразу после расцвета начинается убыванье, И жизни приятностью обольщаться – лишь пребывать в обмане. И эпохи – которым свидетель ты – суть времена изменений. После дня, что радовал, неизбежно приходят дни огорчений. Этот мир ничего в состояньи былом не содержит, не сохраняет, Как бы ни было значимо, ценно оно – бытие своё не продолжает, И все…
Абу Нувас: Есть у меня нежный нарцисс… (لَدَيَّ نَرْجِسٌ غَضُّ القِطافِ كَأَنَّ)
Есть у меня нежный нарцисс – вот только что сорван он, Такой, что взглядом его одарим – и он сможет на нас взглянуть. Не похожи на наши его глаза: на месте век – белизна, И золото там, где у нас чернота зрачка, сама его суть. И, веки раскрыв, говорит нарцисс (и внятен нам тот рассказ) Про то, что он –…
Абу Нувас: Милый мой Сулейман… (ياسُلَيْمانُ غَنّني ، ومِنَ الرّاحِ فاسْـقِـني)
Милый мой Сулейман, спой и плесни мне вина, Умелой своей рукой жажду мою утоли. Выскользнет если бокал – мне в руки свой передай: Вместе мы до утра, и смято чужое бельё. Нет, не смотри за окно, пускай муэдзин там орёт, – Будь утешением здесь, излей свою чашу в меня. Ты вина не жалей и не таи свою страсть: Возьми меня,…
Абу Нувас: Не дорікай ти мені… (دع عنك لومي فإن اللوم إغراء)
Не дорікай ти мені без потреби — лише більше спокуси в докорі, І зціли мене тим, чим хворію я, бо хвороба і ліки — те ж саме: І проміння сонячне зберігає келих вина від печалі, Краплю на камінь проллєш – затремтить той від насолоди, Ніби служниця в одязі чоловіка торкнулася… йой, долонею. Два коханці у неї — перший ділить ложе…