У безпеці бути не може ніхто, й найсильніший – слабкий перед часом: Час годує із дзьоба своїх пташенят напівперевареним м’ясом. Оленя невинне тремтить перед ним, олениха тікає лісом, І серед каміння – мовчки, лякливо – старі завмирають лиси. Якщо люди померли, зруйновано дім й воронячі навколо зграї, Так призначена доля була мені, і оце не я обираю. Я був створений…
Переклади українською
Абу аль-Атахія: Час розлучить колись усіх… (الدَهرُ يوعِدُ فُرقَةً وَزَوالا)
Перекладачка: Танда Луговська أبو العتاهية Час розлучить колись усіх, відправить усіх у могилу, Довіку із ним заручені ми, та можемо учнями стати. الدَهرُ يوعِدُ فُرقَةً وَزَوالا وَخُطوبُهُ لَكَ تَضرِبُ الأَمثالا О, достаток життєвих благ, яким пишаються люди: Проходить но мить – і зникли, їх вже немає і близько. يا رُبَّ عَيشٍ كانَ يُغبَطُ أَهلُهُ بِنَعيمِهِ قَد قيلَ كانَ فَزالا…
Абу аль-Атахія: Часу властиві цикли, смерті властиві причини… (الدَهرُ ذو دُوَلٍ وَالمَوتُ ذو عِلَلٍ)
Часу властиві цикли, смерті властиві причини, Смертним властиві надії, і звичайно це для людини. Лише гірше від того, що ніхто науки не здобуває. Дме вітер долі крізь нас усіх, і долі ріка протікає. І ось людина радіє, і за хвилину – заплаче: Така ж бо її природа, і все це дано від Аллаха. Бідняка вразило нещастя – але ніколи його…
Абу Нувас: Не дорікай ти мені… (دع عنك لومي فإن اللوم إغراء)
Не дорікай ти мені без потреби — лише більше спокуси в докорі, І зціли мене тим, чим хворію я, бо хвороба і ліки — те ж саме: І проміння сонячне зберігає келих вина від печалі, Краплю на камінь проллєш – затремтить той від насолоди, Ніби служниця в одязі чоловіка торкнулася… йой, долонею. Два коханці у неї — перший ділить ложе…
Абу Нувас: Не плач ти, Лайло… (لا تَبكِ لَيلى وَلا تَطرَب إِلى هِندِ)
Не плач ти, Лайло, і не радуйся за Хінда, Пий за троянду з виннобарвного бокалу – Коли ковток вина спускається по горлу, То на щоках твоїх троянди розквітають. Вино оце – рубін, і чаша – перламутр, І у служниці так долоні рожевіють! З очей її та рук її сп’янілий, Подвійну чашу п’ю, не буду я тверезим. Дві насолоди тут, і…
Абу Нувас: О коханий мій Сулеймане… (ياسُلَيْمانُ غَنّني ، ومِنَ الرّاحِ فاسْـقِـني)
О коханий мій Сулеймане, заспівай та налий вина, Та рукою своєю вмілою спрагу мою втамуй. Якщо і вислизне келих – мені в руки свій передай: Ми до ранку разом з тобою, і зім’ята білизна чужа. Не дивися ти за вікно, хай горлає там муедзін, – Будь же втіхою тут, свою чашу ти в мене влий. Ти не шкодуй вина та…
Абу Нувас: О, подай мені кубок! (عاطِني كأساً زُلالا)
О, подай мені кубок, що за воду і сльози прозоріш! Сподіваюсь, до солодощів ти мені дотягнутись дозволиш? Напої ж найприємним мене, о дитя золотистого винограду, Щоб вітав нас з тобою півмісяць, над затишним сяючи садом. (перекладачка: Танда Луговська) Оригінал: عاطِني كأساً زُلالا عاطِني كأساً زُلالا ودع العذبَ الحلالا أسقِنيها بنتَ كرمٍ لتلقّينا الهلالا
Абу Таммам, невідомий поет та Аммар Ваннус: Розмова трьох поетів (نَقِّلْ فُؤادَكَ)
Абу Таммам сказав: Скільки ти потім не закохайся – це вже буде не те: Як порівняєш з першим коханням, з тим, що було тоді? У скількох будинках ти побував і із скількох пішов, Але з ностальгією ти згадаєш лише свій перший дім. Інший поет зауважив: Я поділюся сумом своїм, буду щирим я у тому: Серце моє – заручник кохання, що…
Ассі і Мансур ар-Рахбані: Твоє ім’я пишу я на корі тополі… (بكتب اسمك يا حبيبي ع الحور العتيق)
Твоє ім’я пишу я на корі тополі, Моє ім’я напишеш ти ціпком у пилу, І після першого дощу моє – зітреться, Твоє ж – легко читає кожен, хто іде повз. Твоє ім’я усім повторюю, хто поруч, Моє – чи шепнеш ти хоч водам у криниці? Під ліхтарями ніч безсонна все кружляє – Вона нагадує про тебе. Я забута. Подарував троянду,…
Ібн Абі Зайд Аль-Кайравані: О ноче безплідного нуду… (ياليل الصب متى غده)
Оповідач: — О ноче безплідного нуду, вона тягнеться так нескінченно, — Не настає призначений час, благословенне «завтра». Ось і заснув, хто дивився в темряву, ось і прокинувся знову: Дійсність, чи сон, чи дійсність, чи сон, — самотній серед повторень. Навіть зірка із висоти дарувала йому милосердя: Плаче за ним, промені шле — а він усе дивиться невідривно. Вклала йому у…