Кайс ібн аль-Мулаввах (Маджнун): Біля Герри на шляхах бажання… (أَمِن أَجلِ خَيماتٍ عَلى مَدرَجِ الصَبا)

Біля Герри на шляхах бажання, туги, східного вітру Замітає сліди наметів вітер солоний східний. Хай вразить Аллах верхових верблюдів – адже вони, вони це Розділяють, розлучають закоханих – о, верхові верблюди! І піднялися вранці, і зібралися разом, І забрали вершники, й увезли серце моє з собою. (перекладачка: Танда Луговська) Оригінал: أَمِن أَجلِ خَيماتٍ عَلى مَدرَجِ الصَبا أَمِن أَجلِ خَيماتٍ عَلى…

Читать полностью

Кайс ібн аль-Мулаввах (Маджнун): І сказали вони: “Якби ти захотів, ти про неї би позабув”… (وَقالوا لَو تَشاءُ سَلَوتَ عَنها)

І сказали вони: “Якби ти захотів, ти про неї би позабув”. Відповів я їм: “Воістину я не хочу цього. Неможливо це. Адже кохання підвісило серце мені, Як в колодязі на мотузці цебро – не дістати інакше води. І така любов до неї у моєму серці зросла, Що їй меж немає, хоч ти як гони її геть! …Та, хто дорікає мені,…

Читать полностью

Кайс ібн аль-Мулаввах (Маджнун): І спитали вони: “Де дім її і хто вона взагалі?” (فَقالوا أَينَ مَسكَنُها وَمَن هِيَ)

І спитали вони: “Де дім її і хто вона взагалі?” І сказав я: “Сонце вона, і дім її – небеса”. І спитали вони: “Чи ти бачив когось, щоб сонце він так любив?” І сказав я: “Доля сама на мене з небес зійшла, І якщо вже зв’язала мене повелінням владним, То ніхто, окрім неї, не зможе ніяк звільнити”. (перекладачка: Танда Луговська)…

Читать полностью

Кайс ібн аль-Мулаввах (Маджнун): Сумував: сьогодні на чужині… (وَمُستَوحِشٍ لَم يُمسِ في دارِ غُربَةٍ)

Сумував: сьогодні на чужині він у домі не перебуває, Хоча і всією своєю душею вигнанець цього бажає. Він хотів приховати кохання! Його зрадили заплакані очі, І відвернувся від нього лікар, й чужинець ридав серед ночі. О прекрасний дім, куди не ввійти, хоч це дім моєї любові, Те, що я розлучений зараз з тобою, – гріх мій перед тобою. У бажанні…

Читать полностью

Кайс ібн аль-Мулаввах (Маджнун): Якщо я мав би два серця… (لو كانَ لي قلبان لعشت بواحدٍ)

Якщо я мав би два серця – легко прожив би з одним я, Інше б залишив конати від тортур любові до тебе, Але одне в мене серце, й воно у полоні пристрасті, І не тішить життя його, й смерть не підходить ближче. Так горобець завмирає, затиснутий у долоні: Від жаху він майже загинув – та дитина з ним грає, І…

Читать полностью

Лєна Шамамян: Мандрівнику, що йде в моря… (يا مسافرة في البحر جايي ودعك)

Мандрівнику, що йде в моря, Машу тобі рукою. Попутний вітер забере Слова мої з собою. Та як же я боюся вітрів – І навіть повівання! І серце, і душа мої – З тобою до вертання. Коли на палубу зійдеш, Не бійся: сльози ллються, Вони – довколишня вода, І в борт тихенько б’ються. І ти мене не забувай, Коли довкола хвилі:…

Читать полностью

Лісан ад-Дін Ібн аль-Хатіб: Далеко тепер ми… (بعدنا وإن جاورتنا البيوتُ)

Далеко тепер ми — хоч близько будинки, Прийшли провіщати — ні слова не чути, І подихі наші затихли відразу (Як після молитви — волаєш безмовно). Були ми кістками — ми стали кістками, Хто всіх пригощав — нині сам частування, Були ясним сонцем — зайшло це світило, І плач похоронний від наших будинків. О, скільки відважних, що вбиті мечами? Скільком тим…

Читать полностью

Мансур аль-Халладж: Богом клянуся, що і не сходить, й не заходить сонце… (وَاللَه ما طَلَعَت شَمسٌ وَلا غَرُبَت)

Богом клянуся, що і не сходить, й не заходить сонце, Коли любов до тебе я із своїм диханням не переплітаю. І не проходжу мимо – лише про тебе говорю всім людям, Тим, хто довкола слухати зібрався, – розповідь про тебе. Не згадую я тебе ані коли радію, ані коли журюся: Шепта мого ніколи ти же не залишаєш, ти в моєму…

Читать полностью

Мансур аль-Халладж: Є у мене коханий, кого відвідую потай… (لي حَبيبٌ أَزورُ في الخَلَواتِ)

Є у мене коханий, кого відвідую потай. Чи з’явиться він, чи ні – цього ніколи не знаю. За мною ти не простежиш, бо в таємному місці Його я слухаю мовчки – цілком себе у слух обертаю. А він все каже словами, які написання не мають, Переказати не можна їх, як співати – я не діймаю, Але я йому співрозмовник, йому…

Читать полностью

Мансур аль-Халладж: Чи хтось зостанеться… (إِذا هَجرتَ فَمَن لي)

Чи хтось зостанеться, якщо мене покинеш ти? Хто запалив в мені красу? Звичайно ж, ти. Хто для душі моєї і моєї втіхи? Ти. Хто менш за мене й більш за мене? Звісно, ти. Любов до тебе – то піщинка, бо прекрасен ти. Можливо, вже ніколи і не повернешся ти. О той, хто всеохоплює, – о ти! Найближчий хто для мене?…

Читать полностью