Якщо я мав би два серця – легко прожив би з одним я,
Інше б залишив конати від тортур любові до тебе,
Але одне в мене серце, й воно у полоні пристрасті,
І не тішить життя його, й смерть не підходить ближче.
Так горобець завмирає, затиснутий у долоні:
Від жаху він майже загинув – та дитина з ним грає,
І в неї немає розуму, щоб змилуватися над птахом,
І в горобця сил немає, щоби крила звільнити.
(перекладачка: Танда Луговська)