Чи хтось зостанеться, якщо мене покинеш ти?
Хто запалив в мені красу? Звичайно ж, ти.
Хто для душі моєї і моєї втіхи? Ти.
Хто менш за мене й більш за мене? Звісно, ти.
Любов до тебе – то піщинка, бо прекрасен ти.
Можливо, вже ніколи і не повернешся ти.
О той, хто всеохоплює, – о ти!
Найближчий хто для мене? Зрозуміло, ти!
Ти – все усього, і сім’я для мене – ти!
Коли й гнали, і ганьбили, знаєш ти,
То залишилася душа – її візьми же ти;
Настільки мало це, що лише видих: “Ти…”
(перекладачка: Танда Луговська)
Оригінал:
إِذا هَجرتَ فَمَن لي
وَمَن يُجَمِّلُ كُلّي
وَمَن لِروحي وَراحي
يا أَكثَري وَأَقَلّي
أَحَبَّكَ البَعضُ مِنّي
وَقَد ذَهَبتَ بِكُلّي
يا كُلَّ كُلّي فَكُن لي
إِن لَم تَكُن لي فَمَن لي
يا كُلَّ كُلّي وَأَهلي
عِندَ اِنقِطاعي وَذُلّي
ما لي سِوى الروحِ خُذها
وَالروحُ جُهدُ المُقِلّ