О, подай мені кубок, що за воду і сльози прозоріш!
Сподіваюсь, до солодощів ти мені дотягнутись дозволиш?
Напої ж найприємним мене, о дитя золотистого винограду,
Щоб вітав нас з тобою півмісяць, над затишним сяючи садом.
(перекладачка: Танда Луговська)
Оригінал: