Присядь, залишися зі мною на п’ять хвилин.
Поезії, щоб упасти, як дервіш
У екстазі великому, у глибокому забутті,
Достатньо й п’яти хвилин.
Не більше п’яти хвилин їй потрібно,
Щоб пронизати собою паперу голого плоть.
Тільки лиш п’ять хвилин.
Так полюби мене на кілька хвилин,
І потім зникни з очей моїх за кілька хвилин.
Коробка сірників буде мені достатньо,
Щоби мільйони пожеж запалити.
Історії про кохання, пронизливіше яких немає,
Займають не більше п’яти хвилин, коли їх розповідаєш…
(перекладачка: Танда Луговська)
Оригінал: