(переводчик – Дмитрий Аксельрод)
Переводы
Лісан ад-Дін Ібн аль-Хатіб: Далеко тепер ми… (بعدنا وإن جاورتنا البيوتُ)
Далеко тепер ми — хоч близько будинки, Прийшли провіщати — ні слова не чути, І подихі наші затихли відразу (Як після молитви — волаєш безмовно). Були ми кістками — ми стали кістками, Хто всіх пригощав — нині сам частування, Були ясним сонцем — зайшло це світило, І плач похоронний від наших будинків. О, скільки відважних, що вбиті мечами? Скільком тим…
Мансур аль-Халладж: Богом клянусь: и не восходит, и не заходит солнце… (وَاللَه ما طَلَعَت شَمسٌ وَلا غَرُبَت)
Богом клянусь: и не восходит, и не заходит солнце, Если любовь к тебе с дыханьем своим не переплету я. Не прохожу я мимо – лишь о тебе говорю всем людям, Тем, кто вокруг меня собрался, – о тебе рассказ мой. Не вспоминаю я о тебе и в радости, и в печали: Ты ведь не покидаешь шёпота моего, ведь в моём…
Мансур аль-Халладж: Богом клянуся, що і не сходить, й не заходить сонце… (وَاللَه ما طَلَعَت شَمسٌ وَلا غَرُبَت)
Богом клянуся, що і не сходить, й не заходить сонце, Коли любов до тебе я із своїм диханням не переплітаю. І не проходжу мимо – лише про тебе говорю всім людям, Тим, хто довкола слухати зібрався, – розповідь про тебе. Не згадую я тебе ані коли радію, ані коли журюся: Шепта мого ніколи ти же не залишаєш, ти в моєму…
Мансур аль-Халладж: Есть у меня возлюбленный… (لي حَبيبٌ أَزورُ في الخَلَواتِ)
Есть у меня возлюбленный, кого навещаю скрытно. Появится или нет он – вот этого я не знаю. За мной проследить ты не сможешь, ибо в месте укромном Я молча ему внимаю – целиком себя в слух обращая. А он говорит словами, у которых нет начертанья, Пересказать нельзя их, как спеть – я не понимаю, Но я ему собеседник, и я…
Мансур аль-Халладж: Є у мене коханий, кого відвідую потай… (لي حَبيبٌ أَزورُ في الخَلَواتِ)
Є у мене коханий, кого відвідую потай. Чи з’явиться він, чи ні – цього ніколи не знаю. За мною ти не простежиш, бо в таємному місці Його я слухаю мовчки – цілком себе у слух обертаю. А він все каже словами, які написання не мають, Переказати не можна їх, як співати – я не діймаю, Але я йому співрозмовник, йому…
Мансур аль-Халладж: Коль ты ушёл… (إِذا هَجرتَ فَمَن لي)
Коль ты ушёл – то кто остался для меня, И кто зажёг бы красоту меня? Ты – для души и утешения меня, Ты – менее и более меня! Любовь к тебе – такая малость от меня! Покинул ли полностью меня? О ты, кто всеобъемлет всё меня, О всё всего, ты всех роднее для меня. О, будь! Ты самый близкий для…
Мансур аль-Халладж: Чи хтось зостанеться… (إِذا هَجرتَ فَمَن لي)
Чи хтось зостанеться, якщо мене покинеш ти? Хто запалив в мені красу? Звичайно ж, ти. Хто для душі моєї і моєї втіхи? Ти. Хто менш за мене й більш за мене? Звісно, ти. Любов до тебе – то піщинка, бо прекрасен ти. Можливо, вже ніколи і не повернешся ти. О той, хто всеохоплює, – о ти! Найближчий хто для мене?…
Мухаммад аш-Шафии: В этот день к тебе с тоскою, всеблагой, обращаюсь я… (إليك إله الخلق أرفع رغبتي)
В этот день к тебе с тоскою, всеблагой, обращаюсь я, О Господь всего сотворённого, грешны мои пути. Но когда горизонты сузились, огрубела душа моя, Создал ты надежду на то, что всё же меня простишь. И сочёл я свои грехи, и в единый соединил их всех, Но ведь твоему милосердию – и вовсе пределов нет. У того, кто лишен прощения, никогда…
Мухаммад аш-Шафии: Время мы обвиняем… (نَعيبُ زَمانَنا وَالعَيبُ فينا)
Время мы обвиняем хриплым криком вороньим. Время мы очерняем. Слова оно не проронит. Время – нрава незлого, время наше безгрешно. Могло бы сказать хоть слово – винило бы нас, конечно. Ни волки и ни шакалы соплеменников не терзают. Глядим друг на друга, скалясь и горла перегрызая. (переводчица: Танда Луговская) Оригинал: نَعيبُ زَمانَنا وَالعَيبُ فينا وَما لِزَمانِنا عَيبٌ سِوانا وَنَهجو ذا…