Сонце пристрасті, сонце любові опромінило душі – І засяяли під ним серця, і наповнились світлом. І закоханість отака бажаніша і миліша, Ніж усе, що може сказати розумна якась людина. О, кохання пана мого, благаю – не відвертайся, Не покинь мене – адже зникне з життя уся насолода! І немає того, хто здатний серце своє почути, Поки любов перед ним віч-на-віч…
Танда
Ібн Арабі: Хто піднявся – поразки зазнає… (من عزَّ ذلَّ إذا طالَ الزمانُ به)
Хто піднявся – поразки зазнає, коли з ним продовжиться час, Бо ознаками вічності – зміна та переворот (вже без нас). На терезах небес справедливості й правди нема: Лиш недолік і обмір, а після – безмовність і тьма. Людина праведності й прямоти не радіє цьому, Поки час не спотворить її, не затьмарить їй суть саму. (перекладачка: Танда Луговська) Оригінал: من عزَّ…
Ібн Арабі: Я дивувався морю… (عجبتُ من بحرٍ بلا ساحل)
Я дивувався морю, що ніколи не бачило берега, І берегам дивувався, що ніколи моря не бачили. Я дивувався розсвіту, що з темрявою не зустрічався, І дивувався ночі, яка не зустрічала світанка. Я дивувався сфері, що свого місця не знає, Одначе знають про неї і мудрець і невіглас: І блакитному куполу, що твердо зведений над нею, І потоку лазуровому, що меридіани…
Ібн Хамдіс: Сицилію сьогодні я згадав… (ذكرت صـقـلـية والأسـى)
Сицилію сьогодні я згадав, І спогади всі раптом спалахнули: Бо юності оселя спорожніла, Де кожен був поштивий і шляхетний. Якщо ти вигнаний із раю був, То розповім тоді новини звідти, І якби не солоність слізних вод – То річкою в раю вважав би сльози. У двадцять – то від юності сміються, У шістдесят – ридають над гріхами. Та не вважай…
Кайс ибн аль-Мулаввах (Маджнун): Возле Герры на путях желанья… (أَمِن أَجلِ خَيماتٍ عَلى مَدرَجِ الصَبا)
Возле Герры на путях желанья, тоски, восточного ветра Заметает следы шатров солёный ветер восточный. Да сразит Аллах верховых верблюдов – это они ведь Разделяют, разлучают влюблённых – о, верховые верблюды! И поднялись рано утром, и собрались они вместе, И забрали, и увезли наездники сердце моё с собою. (переводчица: Танда Луговская) Оригинал: أَمِن أَجلِ خَيماتٍ عَلى مَدرَجِ الصَبا أَمِن أَجلِ خَيماتٍ…
Кайс ибн аль-Мулаввах (Маджнун): Если б имел два сердца я… (لو كانَ لي قلبان لعشت بواحدٍ)
Если б имел два сердца я – легко бы прожил с одним, Другое оставил бы – мучаться от пыток любви к тебе, Но сердце только одно у меня, и страсти подчинено, И равно не радует жизнь его, и не близится смерть. Так замирает воробушек, в детской ладони зажат: Объят он агонией ужаса – а с ним играют шутя, И нет…
Кайс ибн аль-Мулаввах (Маджнун): И сказали они: “Если б ты захотел, ты про неё бы забыл”… (وَقالوا لَو تَشاءُ سَلَوتَ عَنها)
И сказали они: “Если б ты захотел, ты про неё бы забыл”. И ответил я им: “Не хочу я этого, не хочу. Невозможно это. Любовь ведь подвесила сердце мне, Словно в колодце на верёвке ведро – не достать иначе воды. И такая выросла любовь к ней в сердце моём, Что пределов ей нету, сколь её ни гони ты прочь! …А…
Кайс ибн аль-Мулаввах (Маджнун): И спросили они: “Где дом её и кто вообще она?” (فَقالوا أَينَ مَسكَنُها وَمَن هِيَ)
И спросили они: “Где дом её и кто вообще она?” И сказал я: “Солнце она, и дом её – небеса”. И спросили они: “Да видел ли ты кого, чтоб солнце он так любил?” И сказал я тогда: “На меня снизошла судьба. Если уж связала она меня повеленьем своим, То никто не сможет освободить, кроме неё самой”. (переводчица: Танда Луговская) Оригинал:…
Кайс ибн аль-Мулаввах (Маджнун): Так печален он… (وَمُستَوحِشٍ لَم يُمسِ في دارِ غُربَةٍ)
Так печален он: не был этим вечером в доме страны чужой, Хоть стремится к нему изгнанник отчаянно, всей своею душой. Как желал он сокрыть любовь! Но слезой был разоблачён тогда. Тот, кто мог исцелить, – отвернулся, и чужак остался рыдать. О прекрасный дом, куда не войти, хотя там живёт любовь, То, что я теперь разлучён с тобой, – это грех…
Кайс ібн аль-Мулаввах (Маджнун): Біля Герри на шляхах бажання… (أَمِن أَجلِ خَيماتٍ عَلى مَدرَجِ الصَبا)
Біля Герри на шляхах бажання, туги, східного вітру Замітає сліди наметів вітер солоний східний. Хай вразить Аллах верхових верблюдів – адже вони, вони це Розділяють, розлучають закоханих – о, верхові верблюди! І піднялися вранці, і зібралися разом, І забрали вершники, й увезли серце моє з собою. (перекладачка: Танда Луговська) Оригінал: أَمِن أَجلِ خَيماتٍ عَلى مَدرَجِ الصَبا أَمِن أَجلِ خَيماتٍ عَلى…